Психологические факторы низкого уровня предупреждения преступлений оперативными подразделениями ОВД Украины

Актуальные публикации по вопросам юриспруденции.

NEW ТЕОРИЯ ПРАВА


ТЕОРИЯ ПРАВА: новые материалы (2024)

Меню для авторов

ТЕОРИЯ ПРАВА: экспорт материалов
Скачать бесплатно! Научная работа на тему Психологические факторы низкого уровня предупреждения преступлений оперативными подразделениями ОВД Украины. Аудитория: ученые, педагоги, деятели науки, работники образования, студенты (18-50). Minsk, Belarus. Research paper. Agreement.

Полезные ссылки

BIBLIOTEKA.BY Беларусь - аэрофотосъемка HIT.BY! Звёздная жизнь


Автор(ы):
Публикатор:

Опубликовано в библиотеке: 2012-01-28
Источник: http://portalus.ru

УДК 343.85 (477)
С. О. Сафронов
к.ю.н., професор кафедри ОРД
Харківського національного університету внутрішніх справ

Психологічні фактори низького рівня попередження злочинів
оперативними підрозділами ОВС України

***
У статті констатуються чинники суб’єктивного характеру, які не сприятимуть ефективній реалізації державної політики в сфері попередження злочинів.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів України є профілактика та попередження злочинності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911 була схвалена «Концепція Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року». На жаль, навіть при визначенні проблем, на розв’язання якої спрямована Концепція, фахівцями не розглядаються психологічні причини низького рівня попереджувальної діяльності правоохоронних органів. Шляхи і способи вирішення даної проблеми, які намічені в Концепції, викладені у вигляді логічних узагальнень, в яких не розкривається весь механізм діяльності, спрямованої на удосконалення попередження злочинності, що є цілком прийнятним для документів даного характеру. Однак, заслуговує уваги той факт, що проблема психологічного походження у Концепції прямо не згадується, що може свідчити про другорядність визначеного для неї місця. У зв’язку з цим, всі заходи, спрямовані на реалізацію Концепції можуть бути неузгодженими та протирічливими з позиції психологічних регуляторів поведінки людини. Це визначає актуальність даного питання в контексті встановлення причин, які впливають на низький рівень превенції злочинності.
Наведені нижче результати досліджень в сфері існування антипревентивних психологічних чинників у діяльності правоохоронних органів щодо попередження злочинів переважно є апріорними, оскільки процес збору емпіричного матеріалу в цілому здійснювався неформально, в приватних і довірливих бесідах, без дотримання правил статистичної пропорційності вибірки респондентів. Однак, не слід виключати тієї можливості, що ідеї апріорних знань можуть полягти в основу апостеріорних вивчень. Саме в цьому вбачається їх методологічна цінність у науковій діяльності.
Основною причиною низького рівня попередження злочинності є антипревентивна логіка корпоративної свідомості усієї системи правоохоронних органів. Багатовікові соціальні процеси, в ході яких стали з’являтися окремі соціальні групи правоохоронців, в кінцевому результаті призвели до появи цілої плеяди юридичних професій і державних посад. Така професіоналізація стала причиною формування відокремлено-адаптаційного менталітету у певного масиву людей, суть якого полягає в тому, що правопорушення, а відповідно і злочини, повинні мати місце в нашому житті оскільки це виправдовує наявність професії, а відповідно дає кошти для існування в суспільстві, заснованому на принципі багатофункціонального поділу праці. На жаль, існуючі умови нашої сучасності до вказаних особливостей професійно-корпоративних умовиводів додають ще один предикат, який пов’язаний з надмірною комерціалізацією правоохоронної діяльності.
Рівень корумпованості в органах правоохоронної системи з початку включав лише окремі випадки отримання хабарів при вирішенні якихось питань в кримінальному судочинстві. Проте з часом, кількість таких випадків переросла в якість діяльності правоохоронних органів. Сьогодні попередження злочину є неперспективним напрямком правоохоронної діяльності, оскільки кримінальне переслідування правоохоронці стали оцінювати з позиції особистої користі. Сутність такої користі не слід пов’язувати лише з перспективами отримання хабара, вона криється і в інших чинниках.
Основними оціночними критеріями позитивної роботи оперативних підрозділів ОВС України досі залишаються показники розкриття злочинів, а не їх попередження. Через це, цільовим орієнтиром оперативних підрозділів є факт вчинення злочину, а не усунення причин та умов, які сприяли його вчиненню. Слід враховувати і ту обставину, що у кожної людини, зокрема у оперативного співробітника, в мотивації його діяльності беруть участь різні види мотиваційних складників, в числі яких є бажання підвищити свою професійну значущість, статус у соціальній групі, свій авторитет в антагоністичному таборі. Молодому співробітникові доводиться здобувати цього з нуля, досвідченому, зі стажем роботи, слід періодично доводити свою професійну придатність, або як кажуть «тримати марку аса». На практиці це призводить до виникнення ситуації очікування вчинення закінченого злочину навіть в тому випадку, якщо про його готування було відомо заздалегідь. Звісно, що розкрити злочин, за умови такої обізнаності набагато легше, ніж здійснювати його попередження. Крім цього, процес розкриття злочину детально врегульований правом та є більш зрозумілим на відміну від процедури застосування превентивних заходів.
Негативно позначається на попереджувальній роботі професійна деформація психіки співробітників оперативних підрозділів. Вона набуває тенденції вираження крайніх форм нетолерантного ставлення до девіантів, схильних до скоєння злочину або до таких, які готуються до його здійснення. Можливо, що причини нестримного бажання «ув’язнити особу за грати» ховаються глибоко в підсвідомості і визначаються внутрішнім настановленням, спрямованим на непримиренність до потенційних злочинців. Хоча, при сучасному характері правового нігілізму це малоймовірно. Здається, що генезис нетолерантності оперативних співробітників бере свій початок в усвідомленні ними власної неспроможності протистояти тій несправедливості, яка здійснюється по відношенню до них – несплата понаднормового часу служби; систематичні побори для контролюючих та наглядових органів; неповна виплата грошових надбавок і компенсацій; примушування до виконання нефункціональних обов’язків, а також до прийняття неправомірних рішень; низька заробітна платня. Все це породжує озлобленість, комплекси особистої неповноцінності внаслідок чого задіюються механізми формування психологічних компенсаторів, що сприяє появі лейтмотивів з притаманними потребами: відчуття влади, власної значимості і пошани, підвищення матеріального рівня тощо. Попереджувальна діяльність таких забаганок Его не задовольнить, бо факт попередження злочину залишається малопомітним.
У будь-якій діяльності, яка вимагає отримання оціночних результатів розрізняють два види мотиву, які кореляційно пов’язані між собою. Одним мотивом є безпосередньо мотив успіху, а другим – мотив уникнення невдачі. Не є винятком у цьому відношенні і діяльність оперативних підрозділів щодо попередження злочинів. Результати опитування оперуповноважених та слідчих ОВС України показали, що факт готування особи до скоєння злочину довести дуже складно. Труднощі виникають при доказуванні умислу особи на готування до скоєння певного злочину. При скоєнні незакінченого злочину завжди легше стверджувати про нерелевантність наданих оперативними підрозділами доказів вчинення злочину, передбаченого ст. 14 КК України з нібито справжніми прагненнями, мотивами, цілями і бажаннями підозрюваної особи. Втім, це стосується випадків вчинення незакінченого замаху на злочин (ч. 3 ст. 15 КК України). З огляду на це, працівники оперативних підрозділів в основному здійснюють не попередження і не запобігання злочинів, а їх припинення, тобто доводять злочин до стадії закінченого замаху (ч. 2 ст. 15 КК України). Їх мета цілком зрозуміла – уникнення невдачі в процесі доказування вини. Безумовно, що на цій стадії злочину доказів провини буде більше і вони будуть вкрай аргументованими. Однак, за таких обставин не можна говорити про те, що злочин було попереджено, оскільки незакінчений злочин також є злочином, у зв’язку з чим особа притягується до кримінальної відповідальності.
Конструктивної критики заслуговує відношення вітчизняних законодавців до осіб, які готуються до вчинення злочинів невеликої тяжкості. Така діяльність декриміналізована (ч. 2 ст. 14 КК України) і відповідно, не викликає ніяких стимулів для запобігання злочинів за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до двох років.
На завершення слід відзначити, що в розумінні особливостей будь-якого негативного явища можливо знайти вирішення проблеми. Метою даної роботи є висвітлення лише деяких аспектів, які стали детермінантами низького рівня попередження злочинів оперативними підрозділами ОВС України. Для пошуку ефективних способів їх нейтралізації необхідні ґрунтовні наукові дослідження, перспективність яких може убачатися в розглянутих вище питаннях. Як недолік прийнятої Кабінетом Міністрів України «Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року» можна назвати відсутність шляхів побудови психологічного вектора мети профілактики та попередження злочинів. У зв’язку з цим Концепція повинна бути доопрацьована в питаннях впорядкованості інтересів суспільства з мотивацією суб’єктів, які уповноважені здійснювати попередження злочинів.

P.S. Стаття була надрукована. Див.: Сафронов С.О. Психологічні фактори низького рівня попередження злочинів оперативними підрозділами ОВС України / С. О. Сафронов // Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 17 грудня 2010 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2010. – С. 241 – 243.

Новые статьи на library.by:
ТЕОРИЯ ПРАВА:
Комментируем публикацию: Психологические факторы низкого уровня предупреждения преступлений оперативными подразделениями ОВД Украины

© С. О. Сафронов () Источник: http://portalus.ru

Искать похожие?

LIBRARY.BY+ЛибмонстрЯндексGoogle
подняться наверх ↑

ПАРТНЁРЫ БИБЛИОТЕКИ рекомендуем!

подняться наверх ↑

ОБРАТНО В РУБРИКУ?

ТЕОРИЯ ПРАВА НА LIBRARY.BY

Уважаемый читатель! Подписывайтесь на LIBRARY.BY в VKновости, VKтрансляция и Одноклассниках, чтобы быстро узнавать о событиях онлайн библиотеки.