Вы здесь:
РЕЛИГИОВЕДЕНИЕ
Венеди і Аси (Міфоісторія Євразії)
Слов'янське плем'я в'ятичів у хазарських та арабських джерелах засвідчене як "вантіт". Дослідник В. щербаков пише: "... у ХІ столітті ... відбулися походи Володимира Мономаха ... на Ходоту, володаря землі Вантіт, і на сина його. Головним містом "вантіт" - ванів був тоді Хордаб (Корьдно у руських джерелах, можливо, Корьден [пор.: Гордієни - місто Ванського царства, у якому цар Руса І встановив пам'ятну стелу на честь перемог над Ассирією, - О.Г.]). Держава Вантіт була приєднана до Русі. Вона розташовувалася у ті часи на берегах Оки і у верхів'ях Дону ... ванів потіснили на північ в епоху великого переселення народів... Адже власне в'ятичі "сиділи" на Оці і верхньому Доні ... Вани - це "вентичі", венети, венеди і, зрештою, в'ятичі - так це ім'я змінювалося за віки" (1).
З вищесказаного дослідник зробив досить дивний висновок, що "... Київська Русь виникла із союзу ванів - венедів із русами - вихідцями з Фракії"(2), адже ванів - венедів - в'ятичів приєднав лише Володимир Мономах! Жодних доказів своєї версії "творення" Русі у такий спосіб В. Щербаков не наводить.
Як на нас, то етнонім "венеди" (вани) спершу, як свідчать римські автори, був загальним самовизначенням праслов'ян, який зберегло одне із слов'янських племен - в'ятичі.
Ще протослов'яни сформувалися на території Донецького кряжу (що звався у ті часи Венендерськими горами) внаслідок злиття праіндоарійських племен (у різних індоєвропейських традиціях вони виступають під іменем асів у германців, асурів у індоаріїв, ахурів у іранців) з не-індоєвропейцями - ванами, які "... ще раніше епохи асів ... заснували Ванське царство (Урарту)... Обряд русалій мов би матеріалізує стару віру чародіїв - ванів. Дівчина, наряджена птахою, виконує магічний танець. Зображення птахи -дівчини залишилися на багатьох виробах з країни Вантіт. Відоме воно й на заході від цієї землі, наприклад, на території сучасної Польщі. Це природньо: ... частина ванів пішла власне і тому напрямку, разом з асами"(3), і лише пізніше нащадки цих ванів повернулися "від ляхів"(тобто із заходу) на схід під іменем в'ятичів та радимичів, переселилися на Оку , де сусідили із тими асами (asr; асурами), що залишилися на батьківщині та не пішли на захід, а саме - з сіверянами (савірами; у етнонімі відбулася метатеза: asr / asura > saur).
Згадка про ванів - протослов'ян засвідчена у Птолемея (ІІ ст.) як про "ставан": "... Ставани - двокореневе ім'я. Ста.Вани..." (4). Начебто, "ста" - це "стьа", "стья" - "стадо", тобто "стадо (челядь) вана", як от у шумерів ануннаки - "сім'я князя - ена". Як відомо, у багатьох цивілізаціях прямі нащадки, щоб не ослабляти гени свого родоначальника, практикували шлюби між родичами. Власне це ми зустрічаємо у описі звичаїв ванів, що їм закидали як гріх боги - аси. Про це розповідає "Хеймскрінгла" Сноррі Стурлусона. І на новій вітчизні ванів, на Оці та Верхньому Дону, приблизно тисячу років після переселення асів, дослідники визначають факт ендогамії" (5). Таціт у "Германії" (46) писав, що певкіни (плем'я германців - бастарнів) та венети, які "перейняли звичаї" від перших, через шлюби між родичами "обезобразились наподобие сарматов". Венети , до того ж, "... займаючись грабунком, сходили всі ліси і гори між певкінами (на Істрі - Дунаї, - О.Г.) та феннами (тубільцями Прибалтики, - О.Г.)".
А як ще могли описувати автори з Риму своїх ворогів, з якими й воювати не слід, на яких варто лише "полювати", щоб добувати нових рабів?
Згідно з індоєвропейською традицією, вани - це група богів, які ворогують з іншою групою богів - асами (в інтерпретації нацистського окультиста К.М. Віллігута - Вейстхора, це класи богів : Asen - "повітря" і Wanen - "води"). Асів очолює Одін. Після тривалої ворожнечі, у якій жодна група не могла взяти верх, вони уклали перемир'я та обмінялися заручниками, тобто уклали договір (сканд. vinr, дв.-верх.-нім. wini, швед. van "друг", ірланд. fine "велика сім'я", anfine "ворог", дв.-сканд. ovinr "недруг", латин. uin-dex "поручитель відповідача, котрий замінює його перед судом та оголошує себе готовим взяти на себе наслідки процесу", а також санскр. mitra "друг", авест. mi?ra "договір" тощо). Отже, вани Ньйорд та Фрейр стали асами, а аси Хьйонір та Мімір - ванами.
Вважаєтья , що в цьому міфі відобразилася боротьба прийшлих індогерманських племен із носіями мегалітичної землеробської культури Східної Європи. Той факт , що у "Сазі про Інглінгів" говориться , що аси жили на схід від Дону (Танаквісля або Ванаквисля), а їхні головні суперники, вани - біля устя тієї ж ріки, наштовхує нас на припущення, що термін "вани" є ознакою спадкоємництва від ewan > "енів" - князів шумерів, святилище яких - "Камяна Могила" - існувало у Приазовських степах України (за А. Кіфішиним та Ю. Шиловим). Крім того, якщо аналоги асів (asr) відомі в інших індоєвропейців (асури, ахури), то вани засвідчені тільки у германців, а ворогами асурів (ахурів) виступають деви (даеви).Але перш за все "вани", "венеди" - це означення епічних героїв, витязів, що протистоять не тільки хтонічним істотам, але частково своїм мізерним нащадкам (як от нарти, гаути або сини Калеви). Аналогічно до того як під іменем "... "готи" у германо - скандінавському епосі розуміють не лише історичних готів, а певне геройське епічне плем'я, а епітет "готський" майже синонімічний "геройському" (як і "нартський"). У таких розвинених епосах, як германський, грецький, індійський, готи і бургунди, ахейці та троянці, пандави і каурави, що вже зникли як самостійні племена і тільки увійшли в якості одного з компонентів у "етнос" носіїв епосу, - це перш за все героїчні племена давнього героїчного віку, певний героїчний зразок для майбутніх поколінь... В цьому зв'язку суттєво, що у образах героїв найбільш архаїчних епічних поем і переказів чітко виявляються реліктові риси першопредка або культурного героя"(6).
"...Та й саме слово "аси" , - пише В. Щербаков, - звучало ще так: "анси", "аньси" ... деякі давньогерманські імена включають у свою основу корінь "анс" - на честь асів, або, точніше, ансів. Наприклад ім'я Ансельм... Але якщо в найдревнішому мовному пласті залишилося слово "анси", то чи не можна знайти міфічну країну асів, користуючись цією обставиною як ключем?.. У давнину була країна Аньсі. Так вона називалася у китайських джерелах. Інша її назва - Парфія. Це найкрупніша держава, суперник Риму на сході. Деякі дослідники вважають, що китайська назва походить від імені засновника династії Арсака ... (Аршакидів) ... Але сам Арсак, виявляється, проголосив себе царем у місті Асаак ... власне місто Асаак з його основою "Ас" дало ім'я Аньсі з тією ж основою "Ас", "Анс" ... Вічний вогонь у місті Асааці згадується Ісидором Харакським ... Саме місто розташовувалося в області Астауена, що містить ту ж основу "Ас". По сусідству розташована інша область Парфії (її древнє ядро) - Парфієна з гробницями царів (обожнених предків). Місто , де знаходилися гробниці, так само назване. Це Парфавніса або Нісая ... Нісая - грецька назва... Стара Ніса і Нова Ніса - ці назви дожили до сьогодні. Городища розташовані під Ашхабадом. Саме слово "Ашхабад", або "Асхабад", означає "місто любові". Як виникла ця назва? Невідомо. Я допускаю, що корінь той же: "Ас". Пізніші зайшлі тюрки лише переосмислили його. Можливо, що "місто любові" за змістом відповідає призначенню гробниць і храмів Ніси і сусіднього Асаака: пошанування обожнених предків (любов до них), тобто поклоніння богам. І у еддичному циклі аси - і боги, і предки одночасно" (7).
Цікаво також, що в Нісі, розташованій десь за Персією, і котру археологи досі не можуть ідентифікувати, грецька міфологія вбачала місце народження бога Діоніса. Також в Ірані існувала східна область Сагартія (Asagarta), що входила до складу Дрангіани (Сакастану; теперішній Сеістан)(8), а частина послідовників іранської релігії у Східному Туркестані тібетцями визначалася як "аші".
Слово "аси" нами співставляється з іранським (чи мідійським) asa "камінь" (авест. as?nga) і може знаходити підтвердження в легенді про те, що родоначальник германських асів Бурі народився із соляного каменю, який облизала корова Аудумла.
Якщо допустити походження теоніму "вани" від шумерського *ewen > en "князь, володар" (пор.: шумер. "ануннаки" - "сімя князя", група божеств - покровителів , заступників та посередників між землею та небом, а з аккадського часу - боги землі та підземного світу, в той час як "ігіги" - "космічні боги"), то, можливо, "аси" < "анси" слід виводити з шумерського "анзуд" (аккад. "анзу" - "буря - вітер"), назви величезного божественного птаха - левоголового орла, якого прогнав Гільгамеш із гнізда на дереві богині Інанни - Іштар "халуппу". Анзуд заволодів інсигніями бога неба ЕнЛіля та таблицями долі - "ме" (пор.: ас Одін прибив себе списом до світового дерева Іггдрасиль і через цей шлях ініціації отримує знання священних рун).
Спокусливо ототожнити самого Одіна з месопотамським Етаною, легендарним правителем міста Кіш (ХХІ ст. до хр.е.), "пастирем, який піднімався на небо та облаштовував усі країни" (у Елліана, автора 3 ст. хр.е., політ на орлі на небо приписується самому Гільгамешу). За одною з версій, Етана - перший цар на землі, рятує мудрого орла (Анзуда ?) від помсти змії (пор. з українським Котигорошком, що рятує грифа, та афроєвразійським міфологічним мотивом "Розорювач гнізд") , за що той допомагає героєві здобути з неба "траву народження", бо дружина Етани не може розродитися. Як наслідок, народжується син Етани - герой Баліх або Паліх. Як не співставити сина Етани Баліха з улюбленим сином германського Одіна Бальдром!.. Він - муж Нанни і стає богом "померлим", залишається у потойбіччі - "хелі" (пор. : шумерська богиня - тлумачка снів Нанше, а її муж - перевізник у царстві мертвих Ур-Шанабі, який є "підземною" іпостасю Баліха).
Цілком можливо, що предки індогерманських племен праарійської спільності контактували з шумерами і, крім того, кочували від Дону до іранського Загросу та Месопотамії (шумерам вони були відомі як таємничі "дракони (з-за) гір") , залишаючи свої гени та свої "відколи" на всіх цих теренах, а взамін беручи як набутки цих цивілізацій, так і збагачуючи чужими елементами власну міфологію, що, зрештою, значно відмежувало прагерманців у духовному плані від решти праарійської спільноти.
Спроба германців подати свою "своєрідність" за істинну "аріонордичність" закінчилася людиноненевисницьким нацизмом та певною дескридитацією аріософської тематики.
1. Щербаков В.И. Как был открыт город богов // Книга тайн / Предисл., выбор и обзорные ст. В. Щербакова. - М.: Общ-во по изучению тайн и загадок Земли, 1991. - С.56 - 57.
2. Щербаков В.И. Как был открыт город богов // Книга тайн / Предисл., выбор и обзорные ст. В. Щербакова. - М.: Общ-во по изучению тайн и загадок Земли, 1991. - С.57.
3. Щербаков В.И. Как был открыт город богов // Книга тайн / Предисл., выбор и обзорные ст. В. Щербакова. - М.: Общ-во по изучению тайн и загадок Земли, 1991. - С. 57.
4. Щербаков В.И. Асгард и ваны // Дорогами тысячелетий: Книга третья: Сб.ист.ст. и очерков / Под общ.ред. А.Ф. Смирнова. - М.: Мол.гвардия, 1989. - С.108.
5. Щербаков В.И. Асгард и ваны // Дорогами тысячелетий: Книга третья: Сб.ист.ст. и очерков / Под общ.ред. А.Ф. Смирнова. - М.: Мол.гвардия, 1989. - С.104 - 105.
6. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа / 2-е изд., стереотип. - М.: ИФ "Восточная литература" РАН; Школа "Языки русской культуры", 1995. - С.271 - 272.
7. Щербаков В.И. Асгард и ваны // Дорогами тысячелетий: Книга третья: Сб.ист.ст. и очерков / Под общ.ред. А.Ф. Смирнова. - М.: Мол.гвардия, 1989. - С.84 - 86.
8. Дьяконов И.М. История Мидии: От древнейших времен до конца IУ века до н.э. - М. - Л.: Изд-во АН СССР, 1956. - С. 345; Грантовский Э.А. Сагаратии и ХІУ округ государства Ахеменидов по списку Геродота (ІІІ, 93) // Краткие сообщения Института народов Азии. - М., 1962. - № 46. - С.227.
Комментарии:
ИНФОРМАЦИЯ ПО РЕФЕРАТУ:
СТУДЕНТАМ! Уважаемые пользователи нашей Коллекции! Мы напоминаем, что наша коллекция общедоступная. Поэтому может случиться так, что ваш одногруппник также нашел эту работу. Поэтому при использовании данного реферата будьте осторожны. Постарайтесь написать свой - оригинальный и интересный реферат или курсовую работу. Только так вы получите высокую оценку и повысите свои знания.
Если у вас возникнут затруднения - обратитесь в нашу Службу заказа рефератов. Наши опытные специалисты-профессионалы точно и в срок напишут работу любой сложности: от диссертации до реферата. Прочитав такую качественную и полностью готовую к сдаче работу (написанную на основе последних литературных источников) и поработав с ней, вы также повысите ваш образовательный уровень и сэкономите ваше драгоценное время! Ссылки на сайт нашей службы вы можете найти в левом большом меню.
ВЕБ-ИЗДАТЕЛЯМ! Копирование данной работы на другие Интернет-сайты возможно, но с разрешения администрации сайта! Если вы желаете скопировать данную информацию, пожалуйста, обратитесь к администраторам Library.by. Скорее всего, мы любезно разрешим перепечатать необходимый вам текст с маленькими условиями! Любое иное копирование информации незаконно.
Поиск по БЕЛОРУССКИМ рефератам 
