Вы здесь:
ПЕДАГОГИКА

Внутрішньошкільне управління дитячою музичною школою


Ефективність внутрішньошкільного управління дитячою музичною
школою.

Внутрішньошкільне управління є діяльністю управляючої підсистеми, яка спрямована на реалізацію мети школи шляхом створення умов, необхідних для ефективного розвитку педагогічного процесу.[7]
ДМШ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України „Про освіту”, Законом України „Про позашкільну освіту”, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” , Положенням про початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади системи Міністерства культури і мистецтв України від 6.08.2001 №523 і Статутом школи, рішеннями органів місцевого самоврядування. [4; 5; 6]
ДМШ є юридичною особою, діє на підставі Статуту, затвердженого власником, має самостійний кошторис, самостійний баланс, круглу печатку, кутовий штамп та інші штампи.
Керівництво школи здійснює директор, який є громадянином України, має вищу фахову освіту і стаж педагогічної роботи не менше як три роки, успішно пройшов підготовку та атестацію керівних кадрів культури, в порядку, установленому Міністерством культури і мистецтв України.
Функціональні обов'язки посадових осіб ДМШ.
До обов'язків заступника директора з навчально-виховної роботи входить:
• організація навчально-виховного процесу, успішне засвоєння учнями знань, умінь та навичок, розвиток їх творчих здібностей;
• виконання типових навчальних планів і програм по всіх спеціальностях в межах розрахунку годин та обсягів фінансування закладу;
• організація методичної роботи педагогічних працівниців;
• забеспечення заміни відсутніх педагогічних працівників;
• виконання планів роботи віділів;
• підготовка матеріалів до засідання педагогічної ради та ін. [3].
Обов'язки заступника директора школи визначені у Статуті школи та у посадовій інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи ДМШ.
До обов’язків директора школи входить:
• здійснення керівництва колективом;
• призначення на посади та звільння з посади працівників школи;
• створення належних умов для підвищення фахового рівня працівників;
• організація навчально-виховного процесу;
• забезпечення контролю за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;
• створення належних умов для здобуття учнями початкової спеціальної мистецької освіти;
• забезпечення дотримання вимог щодо охорони дитинства, санитарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;
• розпорядження в установленому порядку майном і коштами закладу, є розпорядником кридитів;
• організація виконання кошторису доходів і видатків школи, укладання угоди з юридичними та фізичними особами, в утановленому порядку відкриття рахунків в установах банків або органах Державного казначейства;
• встановлення надбавки, доплати, премії та видача матеріальної допомоги працівникам школи відповідно до законодавства (надбавки, доплати, премії та їх розмір директору школи встановдюється відділом культури міськвиконкому);
• забезпечення прав учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
• видання в межах своєї компетентності наказів та розпоряджень і контроль за їх виконанням;
• застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників школи;
• затвердження посадових обов'язків працівників школи.
Директор ДМШ виконує такі функціональні обов'язки:
• ресурсне забезпечення навчально-виховного процесу;
• створення умов для безпечного фунціонування школи;
• забезпечує реалізацію державної освітньої політики;
• представляє інтереси навчального закладу в державних і громадських органах;
• організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
• створює необхідні умови для організації позакласної та позашкільної роботи;
• створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;
• за погодженням з радою навчального закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників;
• організовує в установленому порядку раціональне використання виділених навчальному закладу бюджетних асигнувань;
• несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками, та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади та ін. [8, 8].
Функціональні обов'язки директора ДМШ визначаються Положенням про початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, посадовою інструкцією директора ДМШ та статутом закладу.
Керівництво окремими напрямами роботи в школі здійснюють заступники директора. Кількість заступників може бути різною і в основному залежить від числа учнів у школі.
Функціями внутрішньо- шкільного управління є:
• аналіз інформації;
• планування;
• організація;
• внутрішньо-шкільний контроль.
Аналізом інформації називається функція управління, що спрямована на вивчення стану школи і зовнішнього середовища, що її оточує, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу і вироблення на цій основі регулюючих механізмів подальшого функціонування або переведення системи в русло нового якісного стану. [10, 59]
Основними об'єктами, які постійно аналізуються керівниками школи, є урок, інші форми навчальних занять, аналіз підсумків навчального року.
У теорії і практиці внутрішкільного управління визначені основні види аналізу інформації. Існують різні його класифікації залежно від об'єкта аналізу (що аналізується), суб'єкта (хто аналізує), мети (для чого аналізується), змісту (який характер аналізу), повторюваності (як часто здійснюється аналіз).
У прийнятій класифікації виділяється три види аналізу: параметричний, тематичний і підсумковий.
Параметричний аналіз допомагає щоденно аналізувати основні показники навчально-виховного процесу, виявляти причини, які порушують його оптимальне протікання, виробляти рекомендації щодо усунення цих причин. Предметом параметричного аналізу є урок і виховна справа, вивчення поточної успішності, відвідування учнями навчальних занять, стан дисципліни, дотримання розкладу занять, санітарний стан школи та інше. Змістом є оперативна оцінка роботи школи за день, тиждень, місяць.
Ця оцінка включає:
• виявлення причин відхилень у викладанні від діючої програми;
• виявлення причин відхилень від норм успішності;
• аналіз уроків і виховних справ, які відвідали керівники школи протягом певного періоду;
• аналіз стану дисципліни;
• аналіз санітарного стану та ін.
Найважливішим завданням щоденного оперативного аналізу є установлення причин недоліків у роботі школи та знаходження резервів щодо поліпшення навчально-виховного процесу.
Параметричний аналіз, в силу своєї швидкоплинності, не завжди може виявити глибинні причини тих чи інших педагогічних явищ. Однак він є найбільш важливим для школи, тому що фіксування результатів, їх систематизація і осмислення є базою для проведення іншої аналітичної роботи - тематичного аналізу.
Тематичний аналіз спрямований на вивчення більш стійких залежностей, тенденцій у протіканні і результатах педагогічного процесу. Якщо предметом параметричного аналізу може виступати окремий урок чи виховна справа, то предметом тематичного аналізу є система уроків.
Керівник школи може цілком оцінити роботу вчителя лише тоді, коли проаналізує ряд уроків, занять, отримавши у такий спосіб уявлення про систему роботи вчителя.
Змістом тематичного аналізу є такі комплексні проблеми як:
• дослідження шляхів підвищення якості навчання і рівня вихованості;
• аналіз якості викладання окремих предметів;
• аналіз системи роботи окремих учителів;
• аналіз стану розумової, моральної, художньо-естетичної та ін. культури учнів;
• система роботи вчителя по підвищенню рівня педагогічної кваліфікації;
• діяльність педагогічного колективу, спрямована на формування інноваційного середовища в школі тощо.
У процесі відвідування й аналізу системи уроків найкраще розкриваються основні залежності педагогічного процесу — умови міцних, глибоких знань і причини поверховості знань.
Тематичний аналіз дозволяє керівнику школи більш глибоко проникнути в суть особливостей прояву тих чи інших сторін педагогічного процесу, визначити їх взаємодію з іншими сторонами, компонентами і системою в цілому. Використовуючи дані параметричного аналізу, директор ДМШ в ході тематичного аналізу обґрунтовує зміст і технологію підсумкового аналізу.
Підсумковий аналіз використовується для вивчення результатів одного із звітних періодів роботи школи. Він проводиться після закінчення навчальної чверті, півріччя, семестру, навчального року.
Інформація для підсумкового аналізу складається з:
• даних параметричного і тематичного аналізів;
• систематизованих даних внутрішньошкільного контролю і оперативної внутріньошкільної інформації;
• шкільної документації;
• аналізів відвіданих за звітний період уроків і виховних справ;
• учнівських академічних концертів і їх аналізу;
• виступах на звітних концертах та конкурсах (міських, обласних, Всеукраїнських, Міжнародних та ін. );
• відповідей учнів на іспитах, письмових екзаменаційних робіт тощо.
Формулюються остаточні висновки. Визначаються цілі й основні завдання для нового річного плану роботи школи.
Ключовим моментом у плануванні є постановка мети діяльності школи.
У практиці роботи ДМШ використовується така система планів:
• річний;
• перспективний (на декілька років);
• поточний план;
Під час їх складання враховуються певні принципи вимоги: науковість,
реальність, систематичність, чіткість, цілеспрямованість, перспективність, комплексність, об’єктивність.
Допускається значна варіативність змісту й форм усіх видів планів. Перспективний план розробляється на підставі аналізу роботи школи на наступні роки з визначенням головних напрямів і завдань на новий період (звичайно на 5 років). [13, 140 - 141]
Мета плану – визначити найважливіші орієнтири, головні напрями розвитку ДМШ на наступні роки.
Структура перспективного плану може мати такий вигляд:
• завдання ДМШ на запланований період;
• перспективи розвитку контингенту учнів за роками;
• потреба школи у педагогічних кадрах;
• підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (інститут удосконалення. кваліфікації учителів, інститут післядипломної освіти, курси, семінари) ;
• перспективи оновлення навчально-виховного процесу, впровадження педагогічних інновацій;
• розвиток матеріально-технічної бази і навчально-методичне оснащення ДМШ (будівельно-ремонтні роботи, обладнання кабінетів, поповнення фондів бібліотеки, наочних посібників, музичних інструментів та ін.) ;
• соціальний захист педагогів і учнів, поліпшення їх побуту, умов праці та відпочинку;
• фінансова, комерційна діяльність.
Перспективне планування забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу, допомагає раціонально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути довільною.
Річний план роботи школи складається на весь навчальний рік. Річне планування дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожний семестр, на кожен місяць навчального року.
До підготовки річного плану залучають працівників школи. Наприкінці березня на основі аналізу діяльності за попередній семестр директор визначає проблеми, які школа повинна вирішити в наступному навчальному році, дає завдання своїм заступникам і окремим працівникам щодо підготовки матеріалів, визначає терміни їх подання. У квітні на нараді при директорі розглядається питання планування роботи на наступний рік, обговорюються проблеми й завдання, над якими працюватиме школа. З числа педагогів можуть створюватися групи для розробки розділів плану. Учасникам наради дають завдання підготувати матеріали до річного плану, їх подають дирекції до 1 червня.
Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.
Поточне планування визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року.
Передбачає складання:
1) розкладу уроків;
2) календарних та поурочних планів учителів;
3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної
роботи, які працюють на базі школи;
4) плану роботи шкільної бібліотеки;
5) плану роботи батьківського комітету;
6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому
зазначаються загальношкільні заходи.
Календарне планування навчального матеріалу здійснюється безпосередньо в програмах. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно. [13, 141 - 142]
Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.
Плани дають змогу координувати діяльність педагогічного, учнівського і батьківського колективів. Вони є стратегічними відносно організації роботи вчителів і завідуючими відділами.
Під організацією розуміють діяльність керівників шкіл, спрямовану на формування і регулювання структури взаємодій і відносин, яка необхідна для виконання прийнятих планів і управлінських рішень [15].
Організаційні відносини – це взаємини між учасниками педагогічного процесу, які виникли у зв'язку з розподілом повноважень у спільній діяльності. Організаційні відносини існують об'єктивно і відображають процеси розподілу і кооперації праці «Без чіткої організації виховний процес не існує» А.С.Макаренко.
В організаторській діяльності керівника ДМШ важливе місце посідає:
• мотивування майбутньої діяльності;
• делегування виконавцям певних повноважень або прав;
• інструктаж, надання допомоги у процесі виконання доручень;
• вибір найбільш адекватних форм стимулювання діяльності.
Організаторська діяльність директора школи містить і такі необхідні дії, як координація зусиль усіх виконавців, оцінка ходу і результатів їх роботи. Все це сприяє підвищенню особистої відповідальності кожного члена педагогічного колективу за виконання прийнятих планів, досягнення мети школи.
До складу найважливіших організаційних форм управлінської діяльності входять: рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, нарада при заступниках директора школи, оперативні наради, методичні семінари, засідання комісій, та інші.
Демократизація шкільного життя вимагає піднесення ефективності роботи перевіреного часом колегіального органу управління школою – педагогічної ради.
„Педагогічна рада, - вважають А.І. Пастельняк та О.Г. Романенко, - є творчою лабораторією, яка досліджує і колегіально розв'язує злободенні питання шкільного життя, націлює педколектив на піднесення якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективів, ріст професійної майстерності вчителів, сприяє демократизації управління” [15].
Педагогічна рада школи – постійно діючий орган, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу, говориться в Положенні про педагогічну раду школи [14].
„Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом”, записано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (застережено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 946). Це саме зазначається в ст. 39 Закону України „Про загальну середню освіту” [13].
Рада школи, як зазначено у „Положенні про середній загальноосвітній навчальний заклад”, а також у статуті ДМШ, обирається на зборах (конференціях); до неї мають пропорційно входити представники від працівників закладу, учнів школи, батьків і громадськості.
Рада школи збирається 4 – 5 разів на рік для вирішення таких проблем: затвердження режиму роботи школи, річного плану, встановлення зв’язків з різними громадами, організаціями, удосконалення навчально-виховного процесу, методична робота, підвищення кваліфікації вчителів, перехід учнів до наступного класу тощо. [14]
Сама назва – „педагогічна рада” – включає поняття „радитись”. І призначення неформальної ділової Ради радитись з учителями та іншими працівниками школи, представниками батьківського активу та учнівського самоврядування слід здійснювати якомога повніше. [2, 18].
Головою педагогічної ради є директор. За його відсутності обов'язки голови виконує заступник директора з навчально-виховної роботи. Обов'язки секретаря педагогічної ради виконує один з викладачів, який обирається загальним голосуванням строком на один рік.
Метою педагогічної ради є найбільш раціональне й ефективне вирішення актуальних питань навчально-виховного характеру, які сприяють розвитку творчої думки педагогічного колективу.
Педагогічна рада спрямована на підвищення науково-теоретичного рівня знань учителів та удосконалення їх педагогічної майстерності. У цьому випадку вона виступає як важлива форма підвищення кваліфікації.
Функції педагогічної ради:
• розробка, обговорення і прийняття програм, проектів та планів ровитку ДМШ, у тому числі довготермінових, середньотермінових та короткотермінових;
• підготовка до реалізації великих педагогічних ініціатив;
• вивчення, узагальнення і розширення інноваційно-педагогічної діяльності педагогів;
• розробка практичних розв'язань, спрямованих на реалізацію завдань ДМШ;
• аналіз діяльності всіх учасників педагогічного процесу і всіх шкільних служб;
• заслуховування різних звітів адміністрації, у тому числі і про фінансово-господарську діяльність;
• прийяття організаційних розв’язань (іспити, переведення учнів тощо);
• інформаційна функція;
• питання атестації і заохочення педагогів;
• розбір професійних конфліктних ситуацій;
• обговорення взємовідносин із зовнішнім середовищем.[9, 5]
Педагогічна рада повинна забезпечити дві функції:
• організаційно-педагогічну – затвердження плану роботи школи, розгляд підсумків роботи школи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу в школі тощо;
• науково-методичну – обговорення шляхів реалізації науково-педагогічних проблем, над якими працює школа, апробації передового досвіду, результатів упровадження педагогічних інновацій тощо. [11,4].
У „Положенні про загальноосвітній навчальний заклад”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 964, вказано: „Робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб загальноосвітнього навчального закладу” (в тому числі – ДМШ) [14].
Педагогічна рада розглядає питання:
• удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
• планування та режиму роботи ДМШ;
• переведення учнів до наступних класів та їх випуску, видача документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
• морального та матеріального заохочення учнів та працівників закладу;
• притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків.
Основними вимогами до тематики засідань педагогічної ради є актуальність, науковість, педагогічна доцільність, наступність та перспективність.
Теми засідань слід визначати так, щоб вони відповідали інтересам більшості педагогічного колективу, носили конкретний характер. [11, 6].
Ефективність діяльності педагогічної ради оцінюється конкретними наслідками: як впроваджується в практику прийняте рішення, чи поліпшується навчання та виховання, як використовується передовий досвід. [2, 19 - 20]
У розв’язаннях педагогічної ради вказується відповідальні за їхнє виконання. Ними, як правило, є директор, його заступник, завідуючі відділами та творчі педагоги. Дуже важливо створювати спеціальні групи, комісії або секції педагогічної ради, які існували б саме стільки часу, скільки необхідно для виконання прийнятих розв’язань. Важливо також, вивісиви ці розв’язання в учительській кімнаті, постійно, у мірі їхньої реалізації, інформувати про це колектив. [9, 6].
Поширеною організаційною формою в управлінській діяльності є нарада при директорі. Метою її слугує корекція окремих сторін педагогічного процесу й управління ним. На таких нарадах обговорюється стан і перспективи розвитку окремих питань, які стосуються діяльності окремих педагогів або їх невеликих груп .У нарадах беруть участь лише ті педагоги, які несуть відповідальність за вирішення цих питань. Періодичність проведення наради визначається самим директором.
На нарадах при заступниках директора школи розглядаються поточні питання, які стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення встановлюється планом роботи школи [12, 138].
Ефективність використання організаційних форм управління школою залежить від їх підготовки, цілеспрямованості, значимості обраної мети організаційної форми для всіх її учасників.
Однією з основних функцій внутрішкільного управління є контроль який спрямований на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність.
З демократизацією різних сторін внутрішньошкільного управління усе частіше виникають розмови про те, що в цих умовах контроль у школі не потрібен. Проводячи спостереження можемо зазначити що поява такої точки зору пов'язана або з недооцінкою сутності внутрішньошкільного контролю, або з жорстким адмініструванням у період проведення всіх видів перевірок, у тому числі й інспекторських.
Без внутрішньошкільного контролю неможливо отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в кожному класі і у школі вцілому.
Внутрішньошкільний контроль спрямований на вивчення фактичного рівня навчання, виховання та розвитку школярів різних вікових груп, його оцінку, порівняння цього рівня з програмованим (планованим), визначення ступеня та причин їх відхилення один від одного [7, 63].
Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта прийнятим управлінським рішенням – законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам тощо. [1, 11].
Контроль потрібен:
• для стимулювання діяльності працівників для об’єктивної оцінки їх роботи;
• для виявлення невикористаних можливостей нових починань і цікавого досвіду з тим, щоб впроваджувати його у життя;
• для виявлення суттєвих недоліків , з’ясування їх природи та допомогти в їх подоланні.
• для підвищення кваліфікації керівників шкіл.
Відвідуючи уроки вчителів, вивчаючи систему їх роботи, директор і його заступники самі збагачуються позитивним досвідом, знайомляться з цікавими починаннями. [2, 56- 57]
Внутрішньошкільний контроль спрямований на перевірку адміністрацією школи роботи педагогічного колективу або окремого вчителя з метою визначення рівня відповідності реального стану навчально-виховного процесу вимогам державного стандарту. [12, 142]
Функція контролю тісно пов’язана з усіма функціями управлінського циклу. Особливо тісним є її зв’язок із функцією аналізу, тому що інформація, яка одержується в результаті внутрішньошкільного контролю, стає предметом педагогічного аналізу. Контроль дає систематизовану інформацію про розходження між метою і одержаним результатом, а аналіз цієї інформації виявляє причини, умови цих розходжень і відхилень. Результати аналізу даних внутрішньошкільного контролю дають змогу керівнику школи провести своєчасне регулювання (корекцію) педагогічного процесу. Систематичне внесення коректив сприяє об’єднанню діяльності підструктур, окремих груп, спрямовує їх роботу в єдине русло.
Ефективне проведення внутрішньошкільного контролю підвищується, якщо враховуються вимоги систематичності, об’єктивності, дієвості, компетенції, гуманізації й індивідуалізації.
Вимога систематичності – контроль проводиться регулярно, в школі створено систему контролю.
Вимога об'єктивності – контроль проводиться згідно з вимогами державних стандартів і освітніх програм на основі вироблених і погоджених критеріїв.
Вимога гуманізації – між перевіряючим і тим, кого перевірять, мають бути стосунки взаєморозуміння, взаємодопомоги й співробітництва. [12, 142].
Це досягається:
• відмовою у ході контролю від нав’язування учителю варіантів діяльності, від дріб'язкової опіки і регламентації, надання йому права вільного вибору технології навчання і виховання;
• створенням у ході контролю стимулів до активної творчої діяльності шляхом спільного пошуку оптимальних варіантів організації педагогічного процесу;
• створенням умов для постійного самовдосконалення учителя;
• об’єктивною оцінкою діяльності педагога, виявленням динаміки росту його особистості, спільним визначенням програми подальшого самовдосконалення.
Вимога індивідуалізації – при доборі форм і методів контролю необхідно враховувати індивідуальні особливості педагога (темперамент, тип мислення та ін.). Ігнорування керівником школи індивідуальних особливостей педагога або незнання їх може призвести до відсутності взаєморозуміння, порушення єдності педагогічних позицій і навіть до протидії.
Вимога диференціації – взаємозалежність контролю і результатів роботи всього педагогічного колективу або окремих його груп. В умовах демократизації управління ДМШ реалізація цієї вимоги повинна сприяти переходові педагогів, які домагаються стабільно високих результатів, до вищої форми внутрішньошкільного контролю – самоконтролю, тобто до роботи у режимі повної довіри із використанням лише підсумкового контролю.
Змістом внутрішньошкільного контролю є цілісний педагогічний процес.
Тому до основних складових змісту контролю входить:
• виконання організаційно-педагогічних завдань ДМШ;
• хід і якість виконання методичних програм;
• якість знань, умінь і навичок учнів;
• рівень вихованості учнів;
• стан викладання навчальних дисциплін, реалізація ними виховних і розвиваючих функцій навчання;
• стан і якість організації позакласної виховної роботи;
• робота з педагогічними кадрами;
• ефективність спільної діяльності школи, сім'ї і громадськості по вихованню учнів;
• виконання нормативних документів і прийнятих рішень.
Класифікація видів контролю у науці єдністю не вирізняється. Так, М.Л.Портнов виділяє три види контролю: попередній, поточний, підсумковий. М.А.Шубін і його послідовники до видів контролю віднесли оглядовий, попередній, персональний, тематичний, фронтальний, класно узагальнюючий, об’єднуючи в одній класифікації форми і методи контролю.
Широко відомою серед педагогів-теоретиків є класифікація видів і форм внутрішньокільного контролю, запропонована Т.І.Шамовою [16].
Ця класифікація зорієнтована на природу цілісного педагогічного процесу, є логічною і зручною у практичній діяльності. В ній виділяється два види контролю: тематичний і фронтальний.
Тематичний контроль спрямований на поглиблене вивчення будь-якого конкретного питання у системі діяльності педагогічного колективу, групи учителів чи окремого педагога.
Фронтальний контроль спрямований на всебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, методичного об'єднання, окремого вчителя.
[12, 143].
При фронтальному контролі діяльності школи вивчаються всі аспекти роботи: всеобуч, організація освітнього процесу, виховна робота, робота з батьками, фінансово-господарська діяльність та ін.
Фронтальний контроль діяльності окремого педагога при його атестації передбачає вивчення всіх сторін його роботи – навчальної, виховної, громадсько-педагогічної, управлінської.
У практиці роботи школи використовуються такі форми контролю: персональний, класно-узагальнюючий, тематично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий.
Персональний контроль здійснюється за роботою окремого вчителя, завідуючого відділом, вихователя. Він може бути тематичним і фронтальним.
Класно-узагальнюючий контроль спрямований на вивчення факторів, що впливають на формування класного колективу. У цьому випадку перевіряється діяльність учителів, які працюють в одному класі: система їх роботи по індивідуалізації і диференціації навчання, розвиток мотивації і пізнавальних потреб учнів, динаміка успішності учнів протягом декількох або одного навчального року.
Предметно-узагальнюючий контроль застосовується у тих випадках, коли вивчається стан і якість викладання окремого предмета в одному класі, або у паралельних класах, або в цілому по школі.
Тематично-узагальнюючий контроль використовується для вивчення роботи різних учителів у різних класах, але з окремих напрямів навчально-виховної роботи.
Комплексно-узагальнюючий контроль спрямований на отримання інформації про організацію вивчення ряду навчальних предметів в одному або декількох класах [12, 144].
Основними методами здійснення контролю є:
• спостереження за діяльністю учителів-предметників і класних керівників (вчитель по спеціальності) відвідування і аналіз навчальних занять, виховних справ та ін.;
• вивчення й аналіз документації (класних журналів, журналів індивідуальних занять, особових справ учнів, зошитів та іншого);
• бесіди з учителями, класними керівниками про підсумки кожного півріччя і аналіз даних, отриманих у результаті співбесіди;
• бесіди з учнями і аналіз одержаної інформації;
• бесіди з батьками і аналіз підсумків цих бесід;
• анкетування учнів, батьків, учителів і аналіз анкет;
• проведення письмових контрольних робіт і їх аналіз;
• хронометрування раціонального використання часу уроку, позакласних занять, визначення обсягу домашніх завдань, швидкості читання нот з листа та іншого.
Таким чином, вибір видів, форм і методів внутрішньошкільного контролю визначається його цілями, завданнями, особливостями об’єкта і суб’єкта контролю, наявністю часу. Внутрішньошкільний контроль дає позитивні результати тоді, коли він охоплює всі сторони педагогічного процесу, коли здійснюється партнерство керівників шкіл, учителів, вихователів, спрямоване на кінцевий результат.
Функції управління мають сенс тільки тоді, коли наповнюються педагогічним змістом. Оскільки функції управління доповнюють одна одну, то ефективним буде системний, інтегрований підхід, який дозволяє розглядати школу як цілісне динамічне утворення, соціальну систему.


Список літератури
1. Аспекти управлінської діяльності в школі. Частина 1/Упоряд. Н. Мурашко – К.: редакція загально педагогічних газет, 2003 – 128с.
2. Березняк Е.С. Руководство современной школой (Некоторые вопросы и проблемы). – К.: Рад. школа, 1977
3. Гребёнкина Л.К., Анциферова Н.С. Технология управленческой деятельности заместителя директора школы. – М.,2000.
4. Закон України «Про загальну середню освіту»//Освіта України. – 1999. - № 25
5. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» – Х.: ПП «ІГВІНІ», 2006. - 80с.
6. Закон України «Про позашкільну освіту» Офіц. вид. – К.:Парламентське вид-во, 2006. – 32с.
7. Зверева В.І. Як зробити керування школою успішним – Х.:Веста: Видавництво «Ранок»,2007. – 160с.
8. Лізинський В.М. Директор школи та громадьсько-педагогічне керування навчалтно-виховним процесом у школі. Посібник для директора шкіл. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160с.
9. Лізинський В.М. Психолого-педагогічний та управлінський щоденник директора школи – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160 с.
10. Наукові снови управління школою. – Х.:ХДПІ, 1991.
11. Педагогічна рада: теорія і практика. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.
12. Пермяков О.А. Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. – К., Знання, 2006, - 177с.
13. Положення про загальноосвітній навчальний заклад//Інф. збірник МОНУ. – 2001ю - № 6
14. Положення про педагогічну раду загальноосвітньой школи//Зб. Наказів та інструкцій Міносвіти УРСР. – 1974. №1
15. Постельняк А.І., Романенко О.Г. Педагогічна рада:технології підготовки і проведення. Навчально-методичний посібник. Кіровоград, 2003
16. Шамова Т.И. Исследовательский подход в управлении школой. М., 1992.

© Минская коллекция рефератов


Комментарии:


ИНФОРМАЦИЯ ПО РЕФЕРАТУ:

СТУДЕНТАМ! Уважаемые пользователи нашей Коллекции! Мы напоминаем, что наша коллекция общедоступная. Поэтому может случиться так, что ваш одногруппник также нашел эту работу. Поэтому при использовании данного реферата будьте осторожны. Постарайтесь написать свой - оригинальный и интересный реферат или курсовую работу. Только так вы получите высокую оценку и повысите свои знания.

Если у вас возникнут затруднения - обратитесь в нашу Службу заказа рефератов. Наши опытные специалисты-профессионалы точно и в срок напишут работу любой сложности: от диссертации до реферата. Прочитав такую качественную и полностью готовую к сдаче работу (написанную на основе последних литературных источников) и поработав с ней, вы также повысите ваш образовательный уровень и сэкономите ваше драгоценное время! Ссылки на сайт нашей службы вы можете найти в левом большом меню.

ВЕБ-ИЗДАТЕЛЯМ! Копирование данной работы на другие Интернет-сайты возможно, но с разрешения администрации сайта! Если вы желаете скопировать данную информацию, пожалуйста, обратитесь к администраторам Library.by. Скорее всего, мы любезно разрешим перепечатать необходимый вам текст с маленькими условиями! Любое иное копирование информации незаконно.



Флаг Беларуси Поиск по БЕЛОРУССКИМ рефератам