Лірыка

АВТОР: Васіль Стус

ИСТОЧНИК: ЖУРНАЛ "ARCHE" №5 2001 ГОД


* * *

Горить сосна — од низу догори.

Горить сосна — червоно-чорна грива

над лісом висить. Ой і нещаслива

ти, чорнобрива Галю, чорнобри...

Прив’язана за коси до сосни,

вся біла, наче біль, за біль біліша.

Лише хлюпоче моторошна тиша —

о світе, світе, царство сатани!

Пустіть мене, о любчики, пустіть —

голосить Галя, криком промовляє

і жар-вогонь до біліх ніг сягає,

а Пан-Господь — і дивиться, й мовчить.

Горить сосна — од низу догори

і злива, злива йде — вогненна-чорна

от-от її, от-от її огорне,

ой чорнобрива Галю, чорнобри...

Прости ж мені, що ти, така свята,

на тім огні, як свічечка, горіла.

О, як та біла білота болила,

о, як болила біла білота!

Горить сосна — от низу догори

сосна палає — од гори до низу.

Йде Пан-Господь. Цілуй Господню ризу,

ой чорнобрива Галю, чорнобри...