АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ IСТОРIЇ ВЕЛИКОГО КНЯЗIВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА КОРОНИ В ДОСЛIДЖЕННЯХ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

Актуальные публикации по истории и культуре Беларуси.

NEW БЕЛАРУСЬ


БЕЛАРУСЬ: новые материалы (2024)

Меню для авторов

БЕЛАРУСЬ: экспорт материалов
Скачать бесплатно! Научная работа на тему АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ IСТОРIЇ ВЕЛИКОГО КНЯЗIВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА КОРОНИ В ДОСЛIДЖЕННЯХ МОЛОДИХ УЧЕНИХ. Аудитория: ученые, педагоги, деятели науки, работники образования, студенты (18-50). Minsk, Belarus. Research paper. Agreement.

Полезные ссылки

BIBLIOTEKA.BY Беларусь - аэрофотосъемка HIT.BY! Звёздная жизнь


Автор(ы):
Публикатор:

Опубликовано в библиотеке: 2014-08-25
Источник: http://library.by

26-27 травня 2005 р. в Каунасi (Литва) вiдбулася мiжнародна наукова конференцiя "Iсторiя Великого князiвства Литовського та Корони в дослiдженнях молодих учених: суспiльство, релiгiя, культура". її органiзаторами стали кафедра iсторiї унiверситету iм. Вiтовта Великого (Каунас, Литва) та iсторичний факультет унiверситету iм. Миколая Коперника (Торунь, Польща). Учасники конференцiї представляли провiднi науковi та освiтнi осередки України, Бiлорусi, Литви й Польщi (Iнститут iсторiї України НАН України (Київ), Iнститут мовознавства НАН України (Київ), Днiпропетровський нацiональний унiверситет, Iнститут iсторiї Бiлоруської академiї наук (Мiнськ), унiверситет iм. Вiтовта Великого (Каунас), Клайпедський унiверситет, унiверситет iм. Миколая Коперника (Торунь), Люблiнський унiверситет iм. Марiї Кюрi-Склодовської (Люблiн)). Робочими мовами конференцiї були литовська, польська, росiйська та англiйська.

Вiдкрив конференцiю голова сенату Литви, директор Iнституту емiґрацiї, професор Еґiдеюс Александравичюс. Вiн привiтав учасникiв конференцiї й наголосив на великому значеннi iсторiї в життi будь-якого народу - чи йдеться про Фiнляндiю, iсторiя якої триває двiстi рокiв, чи Вiрменiю, iсторiя якої триває понад двi тисячi рокiв.

Робота конференцiї проходила в камернiй обстановцi, що й не дивно, адже в однiй залi зiбралося вузьке коло фахiвцiв iз метою представлення свого наукового доробку та вирiшення проблем подальшої спiвпрацi й реалiзацiї спiльних проектiв. Подiлу на секцiї не було, проте можна окреслити основнi проблеми, що їх порушували у своїх доповiдях молодi вченi - це рiзнi аспекти iсторiї литовської шляхти доби Великого князiвства Литовського (ВКЛ) та Корони.

У доповiдi Павла Мацiуша (Мiнськ) iшлося про вiленського воєводу, канцлера ВКЛ i видатного дiяча епохи Реформацiї князя Миколая Радзивiла Чорного. Доповiдь Андрiя Блануци (Київ) була присвячена розглядовi одного з важливих аспектiв соцiально-економiчної iсторiї Волинi другої половини XVI ст. - особливостям обiгу земельних володiнь шляхти Луцького повiту пiсля судово-адмiнiстративних реформ 1564-1566 pp., якi створили новi правовi умови у сферi володiння та розпорядження земельною власнiстю. Основну увагу доповiдач придiлив ролi князiв у системi поземельних вiдносин реґiону. Юстина Армонайте (Каунас) у своєму виступi на основi Литовської метрики проаналiзувала роль елiти в структурi подорожуючого двору великого князя литовського Олександра в кiнцi XV - на початку XVI ст. та визначила найбiльш популярнi мiсця зустрiчi шляхти й великого князя (Вiльнюс, Брест, Мельник, Ґродно, Новоґрудок), а також коло осiб, якi частiше за iнших брали участь у цих зiбраннях. Андрiй Мацук (Мiнськ) у своєму дослiдженнi охарактеризував взаємини королiвського двору й шляхти Великого князiвства Литовського в першi роки панування Авґуста III (1736-1740 pp.).

Правовi аспекти iсторiї ВКЛ висвiтлив Дмитро Ващук (Київ), доповiдь якого присвячувалася особливостям системи судочинства Київської землi другої половини XV-XVI ст. Доповiдач зробив порiвняльний аналiз, а також з'ясував генезу обласних привiлеїв Київськiй землi вiд 8 грудня 1507 p., 1 вересня 1529 р. та 24 жовтня 1529 p., якi стали реґулятором внутрiшньополiтичних вiдносин у землях ВКЛ, а також показав функцiонування норм судочинства в щоденному життi. Дослiдження Вiолетти Зелецької (Торунь), представлене на конференцiї, присвячувалося практицi складання шляхетських тестаментiв (заповiтiв) XVI-XVIII ст.

стр. 224

У доповiдях литовських дослiдникiв порушувалися питання середньовiчної ментальностi. Раса Варсаките (Каунас) зробила спробу з'ясувати, яким чином уявляли спiльноту та особистiсть мiщани протестантської громади Каунаса XVII-XVIII ст. Доповiдачка дiйшла висновку, що протестанти високо цiнили моральну вiдповiдальнiсть, що сприяло вiдчуттю своєї унiкальностi в громадi. Ще одна представниця унiверситету iм. Вiтовта Великого Ґедре Сабайтите на основi опублiкованих джерел виявила, що вiдьми у XVI-XVII ст. були об'єктом ненавистi в суспiльствi ВКЛ. Польська ж дослiдниця Веса Дужи (Торунь) у своїй доповiдi окреслила образ Вiльнюса як столицi у свiтлi джерел XVIII ст.

Кiлька доповiдей присвячувалося питанням вiйськової iсторiї. Ґедимiнас Лесмайтис (Каунас) зробив спробу розкрити образ найманого вiйська ВКЛ у повсякденнiй iсторiї XVI ст. Аiсте Ужкурелiте-Таурине (Клайпеда) у своєму виступi проаналiзувала "попиеи" вiйська ВКЛ 1528 р. i 1567 р. на предмет визначення їхньої вiрогiдностi та значення на прикладi демографiчної ситуацiї Ґондинзької областi Великого князiвства Литовського.

Питанням типологiї й соцiальної структури купецького стану ВКЛ у XVI-XVII ст. за матерiалами Волинського воєводства була присвячена доповiдь Владислава Берковського (Люблiн). Дослiдник видiлив основнi групи населення, що займалися торгiвельною дiяльнiстю (мале, середнє та велике купецтво) й розглянув його диференцiацiю за майновою, нацiональною та релiгiйною ознаками (адже головну роль у XVI - першiй половинi XVII ст. вiдiгравав саме релiгiйний чинник). Лариса Жеребцова (Днiпропетровськ) у своїй доповiдi розглянула мита, якi практикувалися на українських землях ВКЛ, в аспектi культури торгових комунiкацiй. На основi Литовської метрики та iнших джерел було окреслено основнi складовi митної системи, засоби регламентацiї торгiвельної дiяльностi (право складу та дорожнього примусу), а також ставлення до них шляхти, купцiв i мiщан.

Неабиякий iнтерес викликали доповiдi, якi торкалися питань середньовiчної картографiї. Лайма Бусевiчуте (Каунас) у своїй доповiдi за допомогою аудiовiзуальної технiки продемонструвала географiчний простiр Жемайтiї в картографiї XV-XVIII ст., а Ярослав Лучинський (Торунь) - карту Радзивiла, проаналiзувавши її як джерело з iсторiї Литви XVI ст.

Звернемо увагу на те, що бiльшiсть литовських i польських колеґ свої виступи супроводжували наочним матерiалом, що в методичному планi надає бiльшi можливостi для сприйняття й, окрiм того, згладжує мовний бар'єр, адже литовськi дослiдники виголошували свої доповiдi литовською мовою, а наочний супровiд був бiльш зрозумiлою для iнших iсторикiв англiйською чи польською мовами.

Окремо слiд видiлити доповiдь Олесi Лазаренко (Київ), яка розглядала твiр мiсцеблюстителя київської митрополичої кафедри, архiєпископа чернiгiвського й новгород-сiверського Лазаря Барановича "Nowa miara starej wiary" (1676 p.) у контекстi релiгiйної полемiки XVII ст. Л. Баранович, використовуючи арґументи зi Святого Письма й творiв отцiв церкви намагався довести неправомiрнiсть католицьких догматiв. Ориґiнальнiсть твору полягає в тому, що тут умiщено до 30 вiршiв архiєпископа, основним мотивом яких є об'єднання Польщi, Литви й України-Русi в боротьбi проти турецької навали. Доповiдь Рити Урбайтуте (Каунас) була присвячена iнформативним можливостям фонду рукописних газет XVIII ст. архiву Радзивiла (Варшава). Авторка проаналiзувала походження слiв "газета" i "газетка", розкрила особливостi дiяльностi кореспондентiв, види газет, спосiб укладання новин. Головна вiдмiннiсть мiж "газетою" та "газеткою" полягала в тому, що перша мала постiйну назву, редактора, перiодичнiсть виходу, а новини стосувалися перевiрених подiй, чого не було в другiй. Цiкаво, що в цих виданнях мiститься чимало iнформацiї про подiї в Українi.

Коло проблем, охоплених на конференцiї, свiдчить про актуальнiсть iсторiї

стр. 225

Великого князiвства Литовського й Корони в дослiдженнях молодих науковцiв рiзних країн, а також про продовження традицiй, започаткованих старшим поколiнням учених. Хочеться сподiватися, що подiбнi конференцiї проводитимуться й надалi, сприяючи налагодженню наукових контактiв.

Новые статьи на library.by:
БЕЛАРУСЬ:
Комментируем публикацию: АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ IСТОРIЇ ВЕЛИКОГО КНЯЗIВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА КОРОНИ В ДОСЛIДЖЕННЯХ МОЛОДИХ УЧЕНИХ

© А.В.Блануца (Київ), Л.Ю.Жеребцова (Днiпропетровськ) () Источник: http://library.by

Искать похожие?

LIBRARY.BY+ЛибмонстрЯндексGoogle
подняться наверх ↑

ПАРТНЁРЫ БИБЛИОТЕКИ рекомендуем!

подняться наверх ↑

ОБРАТНО В РУБРИКУ?

БЕЛАРУСЬ НА LIBRARY.BY

Уважаемый читатель! Подписывайтесь на LIBRARY.BY в VKновости, VKтрансляция и Одноклассниках, чтобы быстро узнавать о событиях онлайн библиотеки.