МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФІГУРАНТА ОПЕРАТИВНОГО ОПИТУВАННЯ

Актуальные публикации по вопросам юриспруденции.

NEW ТЕОРИЯ ПРАВА


Все свежие публикации



Меню для авторов

ТЕОРИЯ ПРАВА: экспорт произведений
Скачать бесплатно! Научная работа на тему МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФІГУРАНТА ОПЕРАТИВНОГО ОПИТУВАННЯ. Аудитория: ученые, педагоги, деятели науки, работники образования, студенты (18-50). Minsk, Belarus. Research paper. Agreement.

Полезные кнопки

BIBLIOTEKA.BY Крутые видео из Беларуси HIT.BY - сенсации KAHANNE.COM Футбольная биржа FUT.BY Инстаграм Беларуси

Система Orphus

13 за 24 часа
Автор(ы): • Публикатор: • Источник:


УДК 343.98.06 (477)

       Вовк Артур Вікторович,

       курсант факультету підготовки фахівців

       для підрозділів міліції громадської безпеки

       та кримінальної міліції у справах дітей

       Харківського національного університету

       внутрішніх справ

                                                  

                                                   (Науковий керівник: професор кафедри ОРД          

                                                      ХНУВС, к.ю.н., доцент С. О. Сафронов)

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФІГУРАНТА ОПЕРАТИВНОГО ОПИТУВАННЯ

 ***

В статті розглядаються методи попереднього вивчення та діагностики людини, щодо якої планується провести оперативне опитування або розвідувальну бесіду.

 ***

В статье рассматриваются методы предварительного изучения и диагностики лица, в отношении которого планируется провести оперативный опрос или разведывательную беседу.

***

The article is considered the methods of previous studying and diagnostic of the person, whom is planned to conduct an operative questioning or intelligence conversation.

 Діяльність оперативних підрозділів кореляційно пов’язана з постійною потребою в отриманні інформації. Одним із найбільш розповсюджених в ОРД способів отримання інформації є опитування осіб. Сучасній юридичній науці відомі численні праці, які були присвячені дослідженню проблем щодо тактики проведення оперативного опитування. Зокрема, у різні часи це питання вивчали: К. В. Антонов [1], С. В. Албул [2], О. С. Геращенко [3],    О. Ф. Долженков [4], В. А. Некрасов [5], М. М. Руденко [6], І. В. Тарасюк [7] та інші. Але, окремо питання щодо попередньої діагностики особи, з якою у майбутньому планується провести оперативне опитування в оперативно-розшуковій діяльності ґрунтовно не досліджувалося. Саме ця наукова прогалина обумовила мету цієї статті – висвітлити ключові методи, які можливо використовувати у тактиці підготовки до проведення оперативного опитування (розвідувальної бесіди) із зазначенням основних розпізнавально-діагностичних ознак особистості.

 Теоретичну основу досліджень склали праці з юридичної та загальної психології таких авторів, як: В. О. Коновалова [8], Р. С. Немов [9], В. В. Романов [10], А. А. Фомушкін [11], Г. В. Щокін [12], а також вищевказані праці вчених у галузі ОРД.

 Використання психологічних засад міжособистісного спілкування є вирішальним аспектом оперативного опитування. Оскільки головною метою оперативного опитування є отримання інформації суб’єктивного походження, оперуповноваженому слід встановлювати психологічний контакт з особою і визначати, які прийоми будуть найбільш ефективними у конкретній тактичній ситуації і прийнятними до конкретного індивідуума. Це складний процес, який потребує не лише певної підготовки в галузі психології, а й особистого досвіду, зокрема професійної інтуїції адже необхідно враховувати, наскільки підходять до фігуранта оперативного опитування прийоми, за допомогою яких можна буде з’ясувати його психологічні особливості, налагодити з ним психологічний контакт та отримати від нього певні відомості.

 Специфіка оперативного опитування полягає в тому, що спілкування, як правило, проводиться в короткий проміжок часу. Ця обставина обумовлена необхідністю швидкого визначення комунікативної тактики та її прийомів. Водночас це обумовлює потребу у здійсненні ретельної підготовки до оперативного опитування. Для цього рекомендується попередньо застосовувати методи вивчення та діагностики особистості. Одними з таких методів є спостереження за поведінковою реакцією людини та фізіономічна діагностика.

 Спостереження має на меті виявити та правильно інтерпретувати типологічні відмінності особистості, встановити деякі ознаки рис характеру, особливості інтелектуального розвитку людини, ступінь її емоційної збудливості, ознаки темпераменту, які свідчать про психологічний тип нервової системи опитуваного, про переважаючий настрій.

 За допомогою фізіогноміки можливо установити зв’язок між рисами обличчя та характером людини. Завдяки цьому у подальшому можливо висувати припущення щодо емоційності особи, ступеня її вольових показників та довірливості, рівня самоконтролю та інтелектуального розвитку, схильності до конфліктів та неправдивості. Безумовно, що дані, які були отримані в результаті візуальної діагностики, можуть доповнюватися і корегуватися в процесі подальшого спілкування, в ході отримання нових відомостей про особу.

 Крім фізіономічної діагностики та спостереження оперуповноважений може вдатися до такого методу, як попередня (ознайомча) зустріч та короткострокова розмова. Альтернативою фізично-контактній зустрічі може бути ознайомлення з персональними Інтернет-сторінками та спілкування на форумах соціальних сайтів Інтернету. Таке «віртуальне знайомство» дає інформацію про особливості вподобань, політичні погляди, манери спілкування, кола інтересів та життєвої обізнаності, рівень комунікабельності та інтелекту співрозмовника тощо. Саме в мережі Інтернету можливо простежити історію спілкування фігуранта з іншими особами. Це дає більше можливостей для розуміння людини завдяки процесам емпатії, які відбуваються на підсвідомому рівні індивідуумів під час комунікативних відношень. Предикативна емпатія може виявитися в здатності передбачати афективні реакції іншої людини в конкретних ситуаціях. Основною метою ознайомчої зустрічі та розмови повинно бути визначення психологічного портрету особи з якою у майбутньому доведеться проводити опитування, встановлення її симпатій та атракцій. Доцільно щоб у подальшому виявлені показники симпатії та атракції визначали суб’єкта, якому буде безпосередньо доручено провести оперативне опитування. Зовсім не обов’язково щоб попередню діагностику фігуранта оперативно-розшукового заходу робила саме та особа, яка буде проводити оперативне опитування або розвідувальну бесіду. Хороший діагност може виявитися менш здатним в мистецтві спілкування.

 Під час ознайомчої зустрічі та розмови буде доцільним застосовувати методи акустико-лінгвістичної діагностики. Складність і правильність мови свідчать про рівень освіти і культури. Зміст промови демонструє інтелект, характер інтонацій говорить про емоційність і настрій, показує ставлення особи до того, що вона сама вимовляє. З акценту можна судити про національність, а за діалектом про регіон, в якому довгий час проживала людина. У свою чергу, ці знання можуть давати додаткові можливості для налагодження психологічного контакту, побудови мотивацій спілкування, стати підґрунтям для розробки оперативної легенди.

 В процесі ознайомчої зустрічі важливо встановити, які з подразників спонукають особу до розмови та які, навпаки, діють негативно. Крим цього слід виявляти мовні індикатори емоційної напруженості про що можуть свідчити: 1) дефект вимови, який раніше не проявлявся; 2) акцент або діалект, які раптово виникли або значно посилилися; 3) поява заїкання; 4) труднощі в підборі слів; 5) нерівномірний темп і гучність голосу. При позитивних емоціях у мові подовжується ударний голосний звук. При негативних навпаки, ударний голосний звучить коротко, уривчасто, а приголосний звук як би подвоюється. Іноді слова вимовляються по складах.

 Поряд з методами візуальної діагностики, попередньої зустрічі та розмови для вивчення психічних особливостей опитуваного можливо використовувати метод збору характеристик. У якості таких характеристик слід розглядати: 1) індивідуально-неформальні характеристики; 2) суб’єктивно-формальні характеристики; 3) об’єктивні дані, які характеризують особу.

 Індивідуально-неформальні характеристики передбачають збирання відомостей про фігуранта опитування у осіб, які з ним безпосередньо спілкуються або раніше спілкувалися (родичі, подружжя, друзі, колеги, сусіді, однокласники, сокурсники ВНЗ тощо).

 Суб’єктивно-формальні характеристики містяться в анкетах, які формуються під час навчальної та трудової діяльності (зокрема в анкетах, які фігурант опитування складав особисто), а також в характеристиках, які надавалися у зв’язку з навчальною, професійно-трудовою або соціальною діяльністю (навчально-виробничі характеристики, атестаційні листи, відгуки-рекомендації роботодавців, подання з приводу обіймання посади, отримання кваліфікаційного рівня, почесного звання або нагороди, партійні та громадські характеристики тощо).

 Об’єктивні дані, які характеризують особу містяться у довідкових, криміналістичних, оперативних та інших видах обліків (обліки медичних установ, служби зайнятості та державної служби соціальної допомоги тощо).

 Кожний вид характеристик може бути обраний оперуповноваженим у відповідності із завданням та обсягом даних, які будуть потрібні в майбутньому при опитувані. Відомості, отримані в результаті застосування методу збору характеристик мають тільки орієнтуюче значення, і обов’язково повинні бути зіставлені з інформацією, яка була отримана під час використання інших методів діагностики.

 У зарубіжній психології існує цілий ряд рекомендацій, пов’язаних з попередньою психологічною діагностикою особистості за допомогою расової, статевої приналежності, через групу крові та колір очей.

 Так, для негроїдної та європеоїдної раси властиві: емоційність, швидка зміна настрою, екстравертність (спрямованість на оточуючий світ), натомість монголоїдній і австралоїдній – інтравертність (направленість на внутрішній світ). Між жінками та чоловіками існують принципові психологічні відмінності. У жінок дуже розвинута інтуїція, вони краще чоловіків читають обличчя, розуміють мову жестів і міміки, набагато чутливіші, помічають зміни настрою, здібніші за чоловіків у лінгвістиці.

 Групи крові також дають змогу пізнати індивідуальні особливості людини. Основними їх ознаками є:

І група (0) – прагнення бути лідером, ревнивість, метушливість, амбіційність, упевненість в собі, впертість, енергійність.

ІІ група (А) – люблять спокій, порядок, гармонію, терпеливі, доброзичливі, вперті, обережні, повільні у своїх діях, слабовільні.

ІІІ група (В) – людина настрою, яка з одного боку егоїстична, з прагненнями бути незалежною, з різкими перепадами настрою, неврівноважена, а з іншого – делікатна, оптимістична.

ІV група (АВ) – спокійні, врівноважені, з труднощами приймають рішення, здатні до співчуття і альтруїстичним вчинкам, тактичні, справедливі, запальні.

 Особи з чорними очами ініціативні, пристрасні, оптимістичні, цілеспрямовані. Кароокі люди дотепні, чутливі, гарячкові, товариські, влюбливі, схильні до капризів і відносно швидко забувають образи. Властивими ознаками людей з світло-карими очима є: мрійливість, сором’язливість, прагматичність, самостійність і нетерпіння тиску з боку інших. Володарі очей синього кольору дуже романтичні, влюбливі, правдиві і зарозумілі, схильні до конфліктів, а блакитноокі спокійні і мінімально сентиментальні. Люди з темно-блакитними очима наполегливі і образливі. Рішучість, допитливість, високий інтелект, сміливість і сила волі характерні для сірооких. Для осіб з очима зеленого кольору переважними рисами характеру є доброта, ніжність, принциповість і щирість. Сіро-зелені очі – категоричність, сила волі, норовистість.

 До числа методів діагностики особи примикають і так звані графологічні оцінки, що припускають висунення умовиводів про особистість на основі дослідження її почерку. Наприклад, сильний натиск означає розвиненість чуттєвих потягів. Крупний почерк – енергійність, марнославство, розвинене почуття власної гідності, товариськість, бажання висунутися, відвертість. Стриманість, егоїзм, замкнутість, розважливість, самовладання, спостережливість приписується власникам дрібного почерку. Гострі кути, свідчать про завзятість, різкість, емоційну нестійкість. Стиснутий почерк говорить про скупість, а розгонистий про марнотратність. Вольові якості людини проявляються в загальній координованості і рівності почерку, а також в ретельності виконання літерних комплексів і складних букв: «ж», «ю», «ф», «м».

 Застосування вказаних вище методів буде сприяти процесу обрання способів налагодження психологічного контакту, визначенню тактичних прийомів оперативного опитування або розвідувальної бесіди, а також підбору суб’єкта, якому буде найдоцільніше доручити проведення цих заходів. У свою чергу це обумовлює необхідність їх ґрунтовного дослідження та удосконалення задля практичного застосування оперативними підрозділами. Перспективність подальших наукових досліджень також вбачається в оптимізації прийомів розпізнавання індивідуальних особливостей осіб, які з різних причин утаюють інформацію, та розробленню відповідних психологічних прийомів, які будуть сприяти створенню суб’єктивних мотивацій для оповідання ними цих відомостей.

 

Список використаної літератури:

 

  1. Антонов К. Особливості застосування психологічних прийомів у розвідувальному опитуванні осіб для здобуття інформації, яка становить оперативний інтерес / К. Антонов, С. Панкін // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип. № 8 (1). – С. 75–85.
  2. Психологічні особливості спілкування в оперативно-розшуковій діяльності: навч. посіб. / [С. В. Албул, А. М.Волощук, О. Ф. Долженков та ін.] ; за заг. ред. О. М. Цільмак. – Одеса: ОДУВС, 2013. – 256 с.
  3. Геращенко О. С. Тактико-психологічні засади розвідувального опитування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / О. С. Геращенко. – Одеса: ОДУВС, 2011. – 20 с.
  4. Система методів оперативно-розшукової діяльності: монографія / За заг. ред. О. Ф. Долженкова. – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – 262 с.
  5. Некрасов В. А. Методи оперативно-розшукової діяльності : навчально-практичний посібник / В. А. Некрасов, Б. В. Індиченко, В. В. Матвійчук. – К.: ДПА, Нац. акад. держ. податк. служби; МВС, ГУБОЗ, 2005. – 208 с.
  6. Руденко М. М. Тактика оперативного опитування в діяльності підрозділів карного розшуку // ОРД: проблеми та шляхи їх розв’язання: додат. до вип. № 3 Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка: У 2 ч. – Луганськ: ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – ч.1. – С. 206–215.
  7. Тарасюк І. В. Особливості отримання інформації під час здійснення оперативного опитування / І. В. Тарасюк // Науковий вісник НАВС: науково-теоретичний журнал. Ч.2. – К., 2013. – №2 (31). – С. 138–144.
  8. Коновалова В.Е. Правовая психология / Коновалова В.Е. – Харьков : «Консум», 1997. – 160 с.
  9. Немов Р. С. Психология : учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений В 3 кн. Кн. 1. Общие основы психологии – 2-е изд. / Немов Р.С. – М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 576 с.
  1. Романов В. В. Юридическая психология: учебник / Романов В. В. – М. : Юристъ, 2000. – 488 с.
  2. Фомушкин А. А. Голос и речь раскрывают криминальные тайны: о применении психологических познаний в криминалистике и оперативно-розыскной деятельности / Фомушкін, А. А. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 129 с.
  3. Щекин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению : учеб.-метод. пособие. – 2-е изд., испр. / Щекин Г. В. – К.: МАУП, 2001. – 616 с.


Опубликовано 17 декабря 2014 года

Нашли ошибку? Выделите её и нажмите CTRL+ENTER!

© Вовк Артур Викторович • Публикатор (): Сафронов Сергей Источник: http://library.by

Искать похожие?

LIBRARY.BY+ЛибмонстрЯндексGoogle

Скачать мультимедию?

подняться наверх ↑

ДАЛЕЕ выбор читателей

Загрузка...
подняться наверх ↑

ОБРАТНО В РУБРИКУ

Уважаемый читатель! Подписывайтесь на LIBRARY.BY на Ютубе, в вКонтакте, Одноклассниках и Инстаграме чтобы быстро узнавать о лучших публикациях и важнейших событиях дня.