СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПАСАЖІРСЬКОГО СУДНА

Машиныи и моторы. Технологии и инновации. Оборудование.

NEW ТЕХНОЛОГИИ


ТЕХНОЛОГИИ: новые материалы (2024)

Меню для авторов

ТЕХНОЛОГИИ: экспорт материалов
Скачать бесплатно! Научная работа на тему СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПАСАЖІРСЬКОГО СУДНА. Аудитория: ученые, педагоги, деятели науки, работники образования, студенты (18-50). Minsk, Belarus. Research paper. Agreement.

Полезные ссылки

BIBLIOTEKA.BY Беларусь - аэрофотосъемка HIT.BY! Звёздная жизнь


Автор(ы):
Публикатор:

Опубликовано в библиотеке: 2018-10-07

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПАСАЖІРСЬКОГО  СУДНА

Колебанов О.К.

Селиванов А.Л.

Херсонська державна морська академія

 (Україна)

Чаусовский Г.О.

Запорізький національний університет

(Україна)

 

Вступ. Аналіз публікацій присвячених аваріям на морському  транспорті показує про великий відсоток впливи «людського чинника»  на розвиток аварійних ситуацій. Одним з основних чинників запобігання аварійній ситуації  є безперебійна робота системи електропостачання  судна.   Це стосується абсолютно всіх типів судів.  Проте деякі особливості морських систем безперебійного живлення визначаються типом  судна. Складніші рішення по забезпеченню надійного і безперебійного електроживлення використовуються на борту пасажирських круїзних лайнерів, оскільки тут необхідно думати не лише про безпеку, але і про розвагу пасажирів. У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі пасажирського судна  постає необхідність вжити заходів для швидкої евакуації пасажирів. Найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої, які підключені до електричної мережі. Втрата шансів на врятування може виникати внаслідок відключення від джерел електроенергії систем звукової сигналізації і сповіщення, аварійного освітлення і інших пристроїв. В літературі практично не зустрічаються відомості про можливості    аварійних дизель-генераторів пасажирських  круїзних лайнерів забезпечити  електроенергією найбільш відповідальні системі  при знеструмленні головного розподіляючого щита (ГРЩ), метою  роботи [1] є  розрахунок сумарної потужності  необхідною для підтримки роботі пропульсивної системі, аварійного освітлення з системою автоматики судна, насосів  рульових пристроїв, обладнання яке може бути увімкнена в разі аварійної ситуації або пожежі.

         При увімкненні усього аварійного обладнання пасажирського  судна «Empress». сумарне навантаження 502.5 кВА перевищує максимальну потужність аварійного генератора 450кВА [1]. Для забезпечення надійної роботи системи аварійного живлення необхідні наступні зміни.

1 Зробити спеціальний режим маневрування автоматичній системі моніторингу/керування Kongsberg в якому після знеструмлення усе обладнання необхідне для забезпечення пропульсивної системи буде вмикатися автоматично після появи напруги на шинах АРЩ у необхідній послідовності та з необхідними затримками часу.   В аварійній ситуації через помилку або повільну дію оператора пропульсивна система може зупинитися що в свою чергу може призвести до зіткнення.

Щоб запобігти цьому необхідно змінити програму Kongsberg, додати спеціальний режим “маневрування” в якому в разі знеструмлення ГРЩ одразу після появи напруги на шинах АРЩ обладнання запускалося би автоматично у послідовності при якої  пропульсивна та рульова система стає контрольованою.

2 Зробити список обладнання з меншим пріоритетом, яке буде автоматично вимикатися у разі перевантаження АГ. При переході на живлення аварійного освітлення на батарею та переході насосу забортної води з другої швидкості, що відповідає максимальній потужності,   на першу тим самим уменьшите навантаження на АГ на 52кВт. При заниженій потужності насоса забортної води підвищення температури можна компенсувати частково або повністю (залежно від навантаження) якщо збільшити поток прісної води через холодильник. Для цього треба зробити зворотній зв'язок по температурі (електронний термостат).  Краще якщо щит аварійного освітлення буде брати живлення від батарей доти працює аварійний генератор та перемкнеться на АРЩ тільки тоді, коли АРЩ буде живитися від ГРЩ. В нормальному режимі аварійне освітлення працює від трансформатора 440/220В, коли знеструмлюється АРЩ щит аварійного освітлення запитується від інвертора. Тобто у режимі перевантаження можливо знизити струм випрямителя до нуля, а потім якщо з’явиться запас потужності АГ підзарядити батарею.

    3 Зробити спеціальну сторінку в Kongsberg в якій оператор буде бачити обладнання яке живиться від АРЩ, навантаження яке він може увімкнути. З підтримкою пропульсивної системи необхідно зробити захист від перевантаження АГ при помилці оператора та щоб спростити роботу оператора в аварійній ситуації. Для цього треба змінити програму Kongsberg та зробити спеціальну сторінку, у якій оператор може бачити список обладнання підключеного до АГ та сумарне навантаження.

У колонці статус напроти кожної позиції обладнання три статуса обладнання: ручний, контроль на локальній панелі; автоматичний контроль;  помилка, несправність обладнання.

У колонці можливість запуску кольоровий код: блакитний обладнання працює; білий обладнання зупинено та може бути запущене; жовтий обладнання зупинено та може бути запущене, але для його запуску потужність перевищить максимальну доступну та буде автоматично вимкнено зарядку аварійної батареї  та можливо перехід насосу забортної води на першу швидкість;червоний недостатньо потужності АГ.

Комп’ютер має слідкувати за потужністю та струмом АГ та рахувати статус “можливість запуску” в реальному часі та змінювати кольір при зміні навантаження, режиму роботи випрямителя, потужності насоса охолодження забортної води та видавати на екран доступну потужність АГ.У колонці “можливість запуску” також має бути вказана потужність та струм обладнання. При появі доступної потужності АГ, випрямитель першим (через невеликий проміжок часу) має автоматично повертатися до нормального режиму роботи, насос охолодження має повертатися до нормального режиму роботи після переходу до економічного режиму тільки по команді оператора. Таким чином неможливо перевантажити АГ через помилку оператора.

Висновки. При знеструмленні навіть на короткий час зупиняться головні двигуни, що дуже небезпечно під час маневрування. Запропоновано комплекс заходів для підтримки роботи пропульсивної системи у випадку знеструмлення ГРЩ, що робить судно більш безпечним.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Колебанов О.К. Недоліки аварійної системи електропостачання пасажирського судна / О.К. Колебанов, Г.О. Чаусовский. // Матеріали 8-ї Міжнародної науково-практичної конференції. Сучасні енергетичні установки на транспорті, технології та обладнання для їх обслуговування. –Херсон: ХДМА, 2017 – С. 100–104.

 


Новые статьи на library.by:
ТЕХНОЛОГИИ:
Комментируем публикацию: СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПАСАЖІРСЬКОГО СУДНА

подняться наверх ↑

ПАРТНЁРЫ БИБЛИОТЕКИ рекомендуем!

подняться наверх ↑

ОБРАТНО В РУБРИКУ?

ТЕХНОЛОГИИ НА LIBRARY.BY

Уважаемый читатель! Подписывайтесь на LIBRARY.BY в VKновости, VKтрансляция и Одноклассниках, чтобы быстро узнавать о событиях онлайн библиотеки.